Тренінг «Блогери проти корупції»-2

    4 вересня  завершився тренінг для громадських активістів та журналістів «Блогери проти корупції», організатором якого виступив Інститут масової інформації (ІМІ) за підтримки НДО «Дім свободи». Нагадуємо, що мета тренінгу – вивчення особливостей жанру розслідування, методів збору інформації, правових можливостей та обмежень при проведенні журналістських розслідувань, викриття корупційних схем тощо.

    Першим виступив адвокат, медіа-юрист ІМІ Дмитро Чоповський, який висловився з теми «Як скористатись  чинними законами для отримання інформації від держорганів. Джерела інформації та їх захист. Журналістське розслідування: що дозволяють/забороняють закони України. Коли журналістське розслідування може перешкоджати роботі правоохоронців і чому». Фактично Дмитро розповів про журналістське розслідування з точки зору законодавства та судової практики. 

   Хоча в законодавстві немає терміну «журналістське розслідування», існує низка законів, якими можна послуговуватися при підготовці матеріалів цього жанру. Зокрема такі дані містяться в Конституції України, в Законі «Про інформацію»,  в Цивільному кодексі і навіть в  Європейській Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 

   Також юрист розповів про етапи журналістського розслідування, види інформації та право її збирання, захист прав журналіста, інформаційні запити тощо.

     Вельми цікавим був виступ члена ІМІ, колишнього редактора Української служби Бі-Бі-Сі Ольги Бурди з актуальної теми «Журналістські стандарти і «джинса». Як вижити у протистоянні правда чи гроші». Тренер розповіла, що «джинса» поділяється на 2 види: політичну та комерційну й нічого страшного в ній не було б, якби замовники й автори чесно вказували, що це реклама, а не намагалися замаскувати панегірик під аналітику. 

   Пані Ольга зауважила: «Один із міфів і ілюзій – що треба міняти владу. Так, міняти треба, але цього замало. Не слід забувати, що після виборів у політиків інша робота - вони перестають бути нашими союзниками. Отже, громада має змушувати будь-яку владу працювати».

    Що ж стосується замовних матеріалів у друкованих ЗМІ, то на сьогоднішній день лідером «джинси» серед українських видань є газета «Комсомолка». На другому місті «Факти». Середня кількість замовних матеріалів у виданнях «Коментарі» та «Сьогодні» й зовсім чесними залишається «Кореспондент» та «Український тиждень».

   Екс-редактор Української служби Бі-Бі-Сі впевнена, що «джинса» шкідлива для суспільства та згубна для журналістики. ЇЇ розпізнати легко. По-перше, це непотрібний, неважливий для громади матеріал про «потрібну» людину, по-друге – суцільний позитив і компліменти, по-третє – перебільшення позитивних якостей рекламованого «політичного товару», внаслідок чого влада в «джинсі» виглядає як бог, що творить чудеса, а опозиція – як янголи, що обіцяють здійснення всіх мрій і бажань. Також в «джинсі» часто використовують не персоніфіковані посилання та узагальнення («за статистичними даними», «за соціологічними дослідженнями», «на думку експертів»), політтехнологи окремих кандидатів чи партій виступають у ролі політологів-експертів. Яскрава ознака «джинси» - наявність однакових або дуже подібних матеріалів про певну партію. 

    «Журналістика відрізняється від «джинси» як проституція від кохання, - говорить Ольга Бурда, - Журналіст пише про суспільно важливі речі, тобто керується інтересами громади та журналістськими стандартами, а не грошима замовника». 

    Засадничі журналістські стандарти – це неупередженість і небайдужість, баланс думок і точок зору, оперативність, достовірність (посилання на джерела), відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота представлення фактів та інформації по проблемі.

    Між учасниками тренінгу спричинилася дискусія з приводу того, чи повинен журналіст поводити себе як громадянин, коли справа стосується загрози для суспільства. Одні стверджували, що журналіст в першу чергу повинен виконувати свої професійні обов’язки, описувати побачене, інші вважали, що працівник ЗМІ повинен брати на себе обов’язки громадського діяча. Зійшлися на тому, що все залежить від складності ситуації.

    Як обов’язкову рису журналіста Ольга Бурда виділяє так званий «здоровий скепсис». На її думку, професійний журналістський матеріал – це баланс думок і точок зору.

   Тренер розповіла багато кумедних історій зі своєї журналістської практики, а наостанок пояснила причину свого уходу з Української служби Бі-Бі-Сі. Їй набридла несправедливість, яка полягає в тому, що «95% інформаційного простору журналісти виділяють на 5% людей (політиків)». Пані Бурда переконана, що тільки блогери зможуть змінити стан речей, привернувши увагу до інших цікавих людей, яких так багато навколо.

    Тренінг «Блогери проти корупції» закінчився запитами на дружбу в Фейсбуці, вечерею в ресторані туристичного комплексу «Фрегат» та колективним фото на фоні вечірнього Дніпра.